- піхотинець
- —————————————————————————————піхоти́нецьіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
піхотинець
Смотреть что такое "піхотинець" в других словарях:
мотопіхотинець — нця, ч. Той, хто служить у мотопіхоті … Український тлумачний словник
піхотинець — нця, ч. Той, хто служить у піхоті … Український тлумачний словник
мотопіхотинець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
багнет — а, ч. 1) Колюча зброя, яку звичайно насаджують на кінець дула рушниці; штик. •• Іти/ на багне/ти іти в атаку з багнетами. 2) перен. Один боєць піхотинець (у разі вказування на кількість бійців) … Український тлумачний словник
піхотинський — а, е. Прикм. до піхотинець. || Належний піхотинцеві, признач. для піхотинця … Український тлумачний словник
піхтура — и/, ж., розм., жарт. 1) Те саме, що піхота. 2) Те саме, що піхотинець … Український тлумачний словник
фузилер — а, ч., іст. Солдат французької, прусської та інших армій в 17 18 ст., озброєний фузією. || Піхотинець російської армії початку 18 ст., озброєний фузією … Український тлумачний словник
штик — I а/, ч. 1) Те саме, що багнет 1). || перен. Зброя, армія взагалі. •• У штики/! команда йти на зближення з ворогом, взявши рушниці навпереваги, для рукопашного бою. 2) перен. Один боєць піхотинець (при вказуванні на кількість бійців). II а/, ч.… … Український тлумачний словник
пандур — Пандур: озброєний ополченець; піхотинець словенської армії [52] … Толковый украинский словарь
